Михайло Муравйов


Михайло Миколайович Муравйов
Михайло Миколайович Муравйов народився 16 квітня 1845 року. Нащадок старовинного роду Муравйових, він почав дипломатичну службу в канцелярії міністерства закордонних справ у 1864 році.

З 1867 року Муравйов служив в російських місіях в різних європейських містах — Штутгарті, Стокгольмі, Гаазі, Берліні та інших. Після російсько-турецької війни 1877-1878 років він був призначений радником посольства в Париж, а з 1884 — в Берлін, у 1893 році став посланником в Копенгагені.

З 1 січня 1897 отримав призначення керуючого МЗС, а в квітні того ж року став міністром закордонних справ Росії.

Муравйов вважав, що центр ваги зовнішньої політики Росії слід перенести на Далекий Схід. Він уклав угоду про дотримання статус-кво на Балканах з Австро-Угорщиною, пропонував активно розвивати російську експансію в Корею. При ньому російські військові кораблі й війська увійшли в Порт-Артур і Далекий, і було укладено угоду з Китаєм про будівництво КВЖД.

У 1898 році за дорученням Миколи II виступив з пропозицією про скликання міжнародної конференції з роззброєння. Вів переговори з Іспанією про оренду Росією Сеути (Африка) для протистояння Англії. Активізував російську політику на Близькому і Середньому Сході в умовах, коли Англія була зайнята війною з бурами. У результаті Росія відновила прямі відносини з Афганістаном, посилила свої позиції в Персії і в Туреччині. Муравйов пропонував більш виважено та уважно будувати відносини Росії з Китаєм.

Михайло Миколайович Муравйов помер 21 червня 1900 року в Петербурзі.