Ігор Тамм


Ігор Євгенович Тамм
Ігор Євгенович Тамм народився (26 червня) 8 липня 1895 у Владивостоці, в родині інженера.

У 1898 році його сім'я переїхала в Єлизаветград. Після закінчення гімназії Тамм навчався в університеті Единбурга. Перед початком Першої світової війни перевівся на фізико-математичний факультет Московського університету, який і закінчив у 1918 році з дипломом з фізики.

Йшов добровольцем на фронт як «брата милосердя». Після короткочасного захоплення політикою (член партії меншовиків, депутат Першого З'їзду Рад від Єлисаветграда) починає академічну кар'єру. Викладає в різних наукових установах: Таврійському університеті (Сімферополь) (1919-1920), з 1920 року викладає в Одеському політехнічному інституті.

З 1922 року (з двома короткими перервами) і до кінця кар'єри діяльність Тамма протікає в Москві. Протягом багатьох років він керує кафедрою теоретичної фізики Московського інженерно-фізичного інституту (МІФІ). Стає доцентом і професором. З 1934 року працює у Фізичному інституті ім. Лебедєва АН СРСР, засновує і очолює там теоретичний відділ, який справив великий вплив на наукову роботу Тамма.

1 лютого 1933 Тамма обирають членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню математичних і природничих наук, а 23 жовтня 1953 Ігор Євгенович стає академіком АН СРСР по відділенню фізико-математичних наук.

Тамм — видатний фізик-теоретик. Основні напрямки наукової творчості Тамма відносяться до квантової механіки, фізики твердого тіла, теорії випромінювання, ядерної фізики, фізики елементарних частинок, а також до вирішення ряду прикладних задач. Спільно з І.М. Франком описав рух частинок в середовищі зі швидкістю, що перевищує швидкість світла в цьому середовищі (Ефект Вавилова-Черенкова), за що в 1958 році отримав Нобелівську премію. Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1946). У 1967 році був нагороджений Великою золотою медаллю імені М.В. Ломоносова.

Ігор Євгенович Тамм помер в Москві 12 квітня 1971 від бічного аміотрофічного склерозу, який призвів до паралічу дихальних м'язів.