Наполеон III



Наполеон III (Шарль Луї Наполеон Бонапарт) народився в Парижі 20 квітня 1808 і був племінником Наполеона I. З 1815 року він змушений був залишити батьківщину разом з іншими Бонапарта. Після смерті сина Наполеона I він вважався законним претендентом на французький престол. Двічі Наполеон намагався захопити владу у Франції, але був ув'язнений у фортецю Гам.

Йому вдалося втекти з ув'язнення і виїхати до Англії. У 1848 році після лютневої революції Наполеон повернувся в країну і домігся обрання його президентом Франції. Чотири роки потому, 2 грудня 1852 року, в результаті військового перевороту він проголосив себе імператором Наполеоном III.

Діяв новоспечений імператор в інтересах великої буржуазії, одночасно заграючи з трудящим населенням (політика лавірування, характерна для бонапартизму). Провів помірні ліберальні реформи.

У зовнішній політиці він вів загарбницькі війни проти Австрії, Індокитаю, Сирії та Мексики, але вони виявилися невдалими. Імперія перебувала на межі краху. В ході франко-пруської війни 2 вересня 1870 при седані Наполеон III здався пруським військам. Після закінчення війни він звільнився з полону і прожив решту життя в Англії.

Помер Наполеон III 9 січня 1873 року.