Олена Кондулайнен


Олена Іванівна Кондулайнен
Олена Іванівна Кондулайнен, яку іноді називають «російської Марлен Дітріх», народилася в селищі Токсово Ленінградської області 9 квітня 1958 року. У їхньому селищі з давніх пір жили вихідці з Англії, Німеччини, Швеції та Фінляндії, а її прізвище своїм корінням сягає далеко в старовину.

З дитинства їй добре вдавалися пародії, а через прихильності до музики і величезному бажанню співати, її віддали в музичну школу. У 17 років вона вступила в Ленінградський інститут культури (ЛГИТМіК) на диригентсько-хорове відділення, але після участі в масовках і різних театральних заходах, її помітили і запросили на акторський факультет в майстерню А. Кацмана.

Фільм «Подорож в інше місто» і спектакль «Ах, ці зірки» вже тоді, в студентські роки, принесли їй деяку популярність. Після закінчення інституту (1983 рік) Олену запросили в трупу Ленінградського театру ім. Ленінського комсомолу, але в 1986 році вона вже працює в театрі комедії ім. Н.П. Акімової, а вже 4 роки опісля вона йде з нього в приватну кіностудію «Дягілєв-Центр», де грає одну з найяскравіших своїх ролей. Ця була картина «Русь споконвічна».

У 1990 році після виходу на екрани скандального фільму «100 днів до наказу», де в достатку зустрічалися сцени еротичного характеру, в яких перший раз в житті знялася оголеною Олена, до неї надовго прикріпився зоряний штамп — « секс-символ».

А після картини«Дафніс і Хлоя», знятої у 1993 році, цей статус закріпився за нею остаточно, і вона в кінці цього року вирішується створити«Партію любові», в яку вступили багато відомі російські актори.

У другій половині 1990-х Олена Кондулайнен практично не грала в кіно, але в 2001 році, знявшись у фільмі «Даун Хаус» і вступивши до трупи театру Місяця Сергія Проханова, Олена знову стала виходити на сцену і багато зніматися. Також вона брала участь в реаліті-шоу Останній Герой та інших телевізійних проектах.