Іван Мазепа


Іван Мазепа
Іван Степанович Мазепа народився 20 березня 1639 (за іншими даними — в 1644 році) в селі Мазепинці під Білою Церквою. Перший документально відомий предок майбутнього гетьмана, прадід Івана Мазепи — Микола Мазепа-Колединський. Йому за військову службу був польським королем хутір на річці Кам'яниці, згодом село Мазепинці.

Іван Мазепа вчився в Києво-Могилянському колегіумі, потім — в єзуїтському колегіумі у Варшаві. Пізніше, з волі батька, був прийнятий при дворі польського короля Яна Казимира, де складався в числі «покоєвого» дворян. Близькість до короля дозволила Мазепі отримати освіту: він навчався в Голландії, Італії, Німеччини і Франції, вільно володів багатьма мовами.

Перейшовши до козаків, Мазепа поступив на службу до гетьмана Дорошенка і дослужився до звання генерального писаря. Коли справа Дорошенко було програно, він перейшов на бік Самойловича і зблизився з ним. При Самойловича Мазепа зробився генеральним осавулом. Після повалення Самойловича на Коломацькій раді в 1687 році Мазепа був обраний гетьманом.

Він віддає багато сил і коштів на відродження гетьманської України. Резиденція гетьмана — місто Батурин — стає культурно-освітнім центром України і Європи. Мазепа бере під свою опіку Києво-Могилянську колегію, перетворивши її в академію, піднімає її до рівня європейського університету. У ролі гетьмана Мазепа взяв участь у другому кримському поході Голіцина.

У 1708 році він перейшов на бік противника Московської держави в Північній війні — шведського короля Карла XII, майже за рік до його розгрому московською армією. За виступ проти московського царя був відданий громадянської страти з позбавленням титулів і нагород, які він отримав в Російській імперії. Російська Православна Церква зрадила Мазепу анафемі.

Після поразки Карла XII під Полтавою (1709) Іван Мазепа втік в Османську імперію і 8 вересня 1709 помер у місті Бендери (нині Молдова).