Шандор Петефі


Шандор Петефі
Шандор Петефі (справжнє ім'я Олександр Петрович) народився 1 січня 1823 в Кішкереш (Вергрія). Він був не толко національним поетом Угорщини, але й активним революційним демократом, одним з керівників революції 1848-1849 років в Угорщині.

Свій перший збірник («Вірші») Шандор Петефі видав у 1844 році за настійною рекомендацією Міхая Верешмарті, який ознайомився із ранніми зразками творчості молодого поета. Для отримання можливості видати збірку поет пішки пройшов шлях від Дебрецена до Пешта.

Петефі належав до реалістичного напряму в літерературе з початку своєї творчості, одночасно використовуючи окремі мотиви романтизму, зокрема, звернення до середньовічної історії. Бунтарський протест, виражений вже в ранніх зразках поезії Петефі, був спрямований, в першу чергу, проти деспотизму австрійських Габсбургів і вимагав негайних демократичних перетворень («Проти королів», «Дикий квітка»).

У своїх славнозвісних поемах — іронічній «Сільський молот» (1844) і казкової «Витязь Янош» (1844) — Петефі в повній мірі відходить від загальноприйнятих консервативних псевдоромантіческіх канонів. Миттєво увірвавшись у літературне життя Угорщини, Шандор Петефі переніс лавину нападок із звинуваченнями в «грубості стилю» і «несмаку» від консервативних критиків.

Великий поет і національний герой угорського народу загинув 31 липня 1849 року в ході битви при Шегешварі (нині Сігішоара) в Трансільванії в сутичці з козаками царської армії Паскевича. Загальноприйнята думка про смерть Петефі в битві грунтується на записи в щоденнику російського польового лікаря. Тим не менш, точні обставини його смерті не ясні до цього дня, тому існує версія про його полоненні і смерті в російській полоні в Сибіру.

Значення творчості та діяльності Петефі для угорського народу важко переоцінити. Він є національним поетом Угорщини, а його роль як фактичного основоположника поезії на національній мові відповідає значенню Пушкіна для російської, Шевченко для української, Янки Купали для білоруської, Міцкевича для польської літератури. До перекладів Петефі зверталися Анатолій Луначарський, Борис Пастернак, Григол Абашидзе, Микола Тихонов, Леонід Мартинов.

Іменем Петефі названі вулиці і площі в більшості міст Угорщини, Трансільванії і Південної Словаччини, центральна площа Ужгорода, міст, музей і бібліотека в Будапешті.