Прославлення преподобної Єфросинії Суздальської

Дата за старим стилем: 18 вересня < / h2>

Преподобна Єфросинія народилася в 1212 році. Вона була старшою дочкою святого мученика Михайла, великого князя Чернігівського. Благовірний князь Михаїл і його дружина Феофанія довго не мали дітей і молилися Богу про дарування їм дитини. Тричі з'явилася їм Пресвята Богородиця і сказала, що молитва почута — народиться у них дочка, яку потрібно назвати Феодула, і вона буде служителькою церкви.

Як і передбачила Діва Марія, у подружжя народилася дочка, і вони нарекли її Феодула, що означає Раба Божого. Хрестили новонароджену в Києво-Печерській обителі, восприемником її став сам ігумен. Одного разу матері було видіння: вона на крилах возлетает до неба і віддає Богові свою дочку.
Феодулія підросла, батько став учити її Священному Писанню. В іншому наставником юної княжни був боярин Феодор, відрізнявся мудрістю та вченістю. Виховувалася Феодулія у вірі й благочесті.

В 1233 році Феодул засватали за святого благовірного князя Феодора Ярославича, рідного брата Олександра Невського. Вона скорилася батьківської волі, але таємно молилася Божої Матері про збереження дівства, так як відчувала покликання до чернечого життя. Пресвята Діва з'явилася до неї уві сні, звелівши послухатися батьків і сказавши при цьому: «Погана не торкнеться твого тіла».

Феодулія відправилася в Суздаль для одруження, але шлюб не відбувся. Коли гості вже зібралися на бенкет, наречений несподівано помер. Феодулія не повернулася додому і вблагала ігуменю монастиря на честь Положення ризи Пресвятої Богородиці у Влахерні прийняти її. Ігуменя погодилася, і 25 вересня, в день преподобної Євфросинії Олександрійської, Феодул постригли з ім'ям Єфросинія. Батьки прийняли це як волю Божу і скорилися.

Юна черниця ревно виконувала правила чернечого життя. Більшу частину дня проводила в молитві — у храмі чи в келії, а ночами вивчала слово Боже. Іноді тижнями не куштувала їжі, тільки пила трохи води. Незабаром після постригу Єфросинія удостоїлася явища Спасителя, який заповів їй спати і зміцнюватися в подвигу.

Коли на Русі почалися епідемії і мори, преподобної з'явилася Богородиця і обіцяла дар зцілення, після чого Єфросинія почала лікувати не тільки сестер в монастирської лікарні, але і приходили в обитель з тяжкими недугами людей.

У 1238 році війська Батия спустошили Суздаль. Преподобна Єфросинія з сестрами дні і ночі молилася про порятунок обителі, і монастир вцілів, вороги не змогли підійти до нього. Легенда розповідає, що Батий, дізнавшись про це, намагався з пагорба розгледіти монастир, але той сховався від нього.

Після кончини ігумені преподобна Євфросинія продовжувала духовне керівництво обителлю, зберігаючи в ній суворий порядок. Усе подальше життя її — подвиг повного самозречення. Вже за життя народ почитав її праведної за материнську чуйність і благодатні дари.

Незадовго до кончини преподобної у Суздалі трапилося передбачене нею землетрус, під час якого вона побачила на небі Пресвяту Богородицю, благаю Сина Божого про спасіння граду і людей в ньому. Після цієї події з'явилися їй батько і боярин Феодор, які сповістили про близьку кончину. Преподобна стала готуватися. Хворіла вона недовго і померла 25 вересня 1250 — у той же день, коли 17 років тому прийняла постриг.