День Кирила і Мефодія в Чехії
5 липня — День святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія — державне свято Чехії. Це свято слов'янської писемності — єдиний державно-церковний, тільки він внесений і в мирському, і в церковний календарі.
У цей день проходять урочисті богослужіння в церквах і соборах Чехії, в тому числі і в православному кафедральному соборі Кирила і Мефодія в Празі.
Творців слов'янської абетки братів Кирила і Мефодія по праву називають Первоучителя і апостолами. Вони не тільки поклали початок широкому розвитку слов'янської писемності і перевели з грецької мови чимало книг, але й сприяли тому, щоб нещодавно охристилися народи ясніше почули «дієслова життя вічного», відчули вселенське дихання християнства. Невипадково і православна, і католицька церква зарахувала їх до лику святих. Завдяки їм слов'яни стали чути на рідній мові слово Господа і змогли також гідно славословити Його.
Брати Кирило і Мефодій були родом з македонського міста Солуні. Тепер цей грецький місто на березі Егейського моря відомий під назвою Салоніки. Мефодій був старшим із семи братів, а молодшим був Костянтин. Ім'я Кирило молодший брат отримав при постригу в чернецтво вже перед самою кончиною.
Батько Мефодія і Кирила обіймав високий пост помічника управителя міста. Є припущення, що мати їх була слов'янкою, тому що брати з дитинства знали слов'янську мову так само добре, як і грецький. Вони отримали прекрасне виховання і освіту. Костянтин з дитинства виявив надзвичайні розумові дарування.
Чутка про це досяг Константинополя, і тоді він був узятий до двору, де вчився разом із сином імператора у кращих вчителів столиці Візантії. Костянтина чекала блискуча кар'єра при імператорському дворі, багатство і одруження на знатній красивій дівчині. Але він вважав за краще піти в монастир на гору Олімп до свого брата Мефодію.
Все життя Костянтина була наповнена частими важкими, тяжкими випробуваннями і напруженою роботою. Це підірвало його сили, і в 42 роки він сильно захворів. Незадовго перед смертю він прийняв чернецтво з ім'ям Кирило і тихо помер в 869 році. Побоюючись, що у брата народиться намір повернутися до колишньої чернечого життя в монастирі, перед смертю Кирило сказав йому: «Ми з тобою, як два воли, вели одну борозну. І я падаю на своїй межі, день мій скінчився. А ти не думай залишити труди вчення, щоб віддалитися на свою гору. Ні, тут, серед слов'ян, швидше ти можеш знайти спасіння».
Мефодій пережив брата на 16 років. Терплячи позбавлення і паплюження, він продовжував велику справу — переклад на слов'янську мову священних книг, проповідь православної віри, хрещення слов'янського народу.
Церква сьогодні дуже чутлива до явищ, пов'язаних з мовою, яка може (і повинен) перебувати в єдності з церковним життям. Перекладацька діяльність святих братів Кирила і Мефодія зайвий раз засвідчила, що будь-яка мова, мова будь-якого народу на землі вгодне Богові і може служити літургійних мовою.