Двадцятитисячного розбійницьке військо отамана Степана Разіна опанувало Астраханню

Степан Разін (картина Бориса Кустодієва) < / span>
Навесні 1670 року козачий отаман Степан Разін організував похід на Волгу, який супроводжувався масовими повстаннями селян-кріпаків у нещодавно закріпачених областях Поволжя.

Разін розсилав листи, в яких закликав на свою сторону всіх шукаючих волі і бажаючих служити йому. Він говорив, що не збирається скидати правлячого царя Олексія Михайловича, однак оголошував себе ворогом усієї офіційної адміністрації — воєвод, дяків, представників церкви, яких звинувачував у зраді цареві.

У всіх зайнятих разінці містах і фортецях вводилося козацьке пристрій, представників центральної влади убивали, канцелярські папери знищувалися. Купців, які йшли по Волзі, затримували і грабували.
{Day-7-4}
4 липня {/ day} 1670 військо Разіна опанувало Астраханню. Козаки вбили правителя міста князя Івана Прозоровського і двох його синів. Багато іноземні купці, яким трапилося бути там в ту пору, перси, індійці, турки і вірмени, були також віддані смерті нарівні з іншими людьми.

Захопивши після Астрахані Царицин, Саратов, Самару і ряд інших фортець, Разін не зміг успішно завершити облогу Симбірська восени 1670 року, був поранений і віддалився на Дон, де зі своїми прихильниками зміцнився в Кагальницкий містечку.

У квітні 1671 Разін був полонений козацькими старшинами, які взяли Кагальницкий містечко штурмом. Разом з молодшим братом Фролом його видали царському уряду, привезли до Москви і піддали жорстоким тортурам і 16 червня 1671 четвертували на Красній площі.