Спущений на воду перший в світі туристичний підводний апарат

Мезоскаф «Огюст Пікар» (Фото: www.bilder-hochladen.net)
Мезоскаф «Огюст Пікар», перший туристичний підводний апарат, був сконструйований Жаком Пікаром в 1964 році для швейцарської виставки. Апарат названий на честь батька конструктора, видатного швейцарського вченого Огюста Пікара.

Ідея мезоскафа, апарату для дослідження середніх глибин, здатного зависати в товщі води, була запропонована Огюстом Пікаром ще в 1953 році, але його споруді заважали проблеми з фінансуванням. Жак Пікар вирішив використовувати для здійснення цієї ідеї швейцарську національну виставку 1964 року. У жовтні 1961 він запропонував одному з директорів підготовлювану виставки побудувати туристичний підводний апарат для занурення в Женевське озеро в якості незвичайного атракціону виставки.

У грудні 1962 року, після багатьох нарад, проект був затверджений і конструктору виділені необхідні кошти . До того часу Жак Пікар вже розробив частину основної технічної документації, що дозволило здійснити будівництво за короткий термін. Корпус був виготовлений заводом «Брати Джованьолі» в Монте, місток, баластні цистерни, хвостова частина — механічним заводом в Веве.

Спуск на воду відбувся 27 лютого 1964 року в Буве, в 20 км від Монте, куди мезоскаф був доставлений залізницею. Однак випробування та початок експлуатації апарату були затримані на кілька місяців, на думку Жака Пікара, через бюрократизм і боязні відповідальності в експертній комісії, призначеної керівництвом виставки для прийняття мезоскафа. У підсумку Жак Пікар був відсторонений від подальших робіт і опинився в ролі стороннього спостерігача.

Однак незабаром після відкриття виставки, після незначних доопрацювань, мезоскаф був введений в експлуатацію. Для його пілотування була набрана команда з досвідчених підводників і морських офіцерів. Апарат здійснив близько 700 занурень на глибину 100 м в Женевське озеро за час роботи виставки, а після її закриття — ще близько 400. Загальне число пасажирів мезоскафа перевищила 33 тисячі чоловік. За весь цей час не було жодного нещасного випадку або серйозної події. Досвід експлуатації повністю підтвердив надійність і безпека мезоскафа, а також його відмінні технічні характеристики.

У 1965 році «Огюст Пікар» був проданий великої американської компанії за 100 тисяч доларів.

Термін «мезоскаф» не отримав широкого розповсюдження, а ось апарати, подібно до першого мезоскафу, застосовуються і сьогодні. Як правило, це туристичні підводні човни, що вміщають 24-64 людини, які можуть оглядати підводний світ на глибинах до 100 м через великі акрилові ілюмінатори по бортах і великі панорамні вікна в краях човна. Зазвичай вони базуються на великих морських курортах і далеко від берегів не відходять.