Почалося «стояння на Угрі» між військами руського князя Івана III і хана Великої Орди Ахмата, що закінчилося остаточним звільненням Росії від монголо-татарського ярма
"Стояння на Угрі"
У період князювання великого князя Івана III практично закінчилося збирання російських земель під владою Москви. Саме в період розширення і зміцнення Московської держави відбулася одна з головних подій — остаточне падіння татаро-монгольського ярма.
Під час свого князювання Іван III припинив платити данину, не їздив в орду, не чинив поваги хану. Золотоординський хан Ахмат намагався діяти проти Москви у союзі з Литвою, але, не отримуючи необхідної допомоги, обмежувався прикордонними набігами.
Незабаром Ахмат був спровокований до походу на Москву братами Івана III — Андрієм і Борисом, а польсько-литовський король Казимир IV обіцяв хану Золотої орди підтримку. Ахмат планував розорити російську землю, як це було зроблено за часів Батия.
Дізнавшись про плани ворога, Іван III почав стягувати війська до берегів річки Оки. Ахмат неквапливо рухався до кордону Московської держави, очікуючи підходу обіцяних Казимиром IV військ. Але допомога все не з'являлася. Знаючи, що на Оці його чекають російські полки, Ахмат вирішив йти в Литовські землі і напасти на російські території через річку Угру.
Іван III, отримавши відомості про наміри Ахмата, направив свого сина Івана і брата Андрія меншого до Калузі і до берега Угри. У жовтні 1480 Іван III відправив основні війська до берега Угри. Туди ж прибули й полки братів, Андрія і Бориса. Війська Ахмата рухалися через Мценськ, Одоев і Любутск до Воротинського. Тут хан марно чекав допомоги від Казимира IV.
Не отримавши обіцяної допомоги, Ахмат пішов до Угрі і, ставши на березі проти російських полків, зробив спробу перейти ріку. Кілька разів Ахмат намагався прорватися на інший берег Угри, але всі його спроби присікалися російськими військами.
Незабаром річка почала замерзати. Іван III наказав відвести всі війська від Угри і зосередитися в Кременці. Від Кременця великий князь відійшов до Боровську. Але Ахмат не зважився переслідувати російські війська, а розвернувшись, 11 листопада відправився назад у Золоту орду, грабуючи по дорозі землі свого необов'язкового союзника. Таким чином, від річки Угри протиборчі війська одночасно розійшлися в різні боки.
Сучасники приписували це чудесному заступництву Богородиці, яка врятувала російську землю від розорення. Історики по різному інтерпретують літописі і пояснюють причини відступу військ Ахмата. Але головне полягає в тому, що останній набіг Золотої орди закінчився повним провалом. «Стояння на Угрі» поклало кінець татаро-монгольського ярма і стало прологом загибелі Золотої орди. У 1481 році Ахмат був убитий, а в 1502 році Золота орда впала під ударами кримських і тюменських татар.