Зруйнований Другий Єрусалимський Храм

Стіна плачу в Єрусалимі
10 серпня 70 року по Різдву Христовому римська армія імператора Тіта увірвалася в Єрусалим і зруйнувала Храм Господній. Він горів протягом 10 днів, а до вересня вся столиця Ізраїлю перетворилася на руїни. Храмову Гору римляни зрівняли з землею.

За свідченням Йосипа Флавія 100 000 жителів міста потрапили в полон і були продані в рабство. Всього ж загиблих від меча, голоду та полонених за час війни налічувалося близько 1 мільйона 100 тисяч. Менора і вівтар зі зруйнованого Храму за наказом Тита були відправлені до Риму. Руйнування Єрусалиму і спалення Храму поклало початок розсіювання євреїв по всьому світу.

Через 66 років римський імператор Адріан у побудованій на руїнах Єрусалима колонії Еліа Капітоліна на священній горі встановив храм Юпітера і власну статую, звернену обличчям на схід. Всі подальші спроби євреїв відродити Храм Господній зазнали катастрофи. Навіть офіційний дозвіл імператора Юліана Відступника, дане на зведення нового Храму в 362 році, не змогло змінити зумовленою йому долі — землетрусу і пожежі безжально знищували справа рук його будівельників.

Талмудичних традиція говорить, що коли Храм був зруйнований , закрилися всі Небесні Ворота, крім Воріт Сліз. І залишилася від Другого Єрусалимського Храму Західна стіна отримала назву Стіни Плачу, оскільки тут проливаються сльози всіх євреїв, які оплакують свій Храм.